slipa_ol: (Default)
засмутився. скільки б я не немагався запевнити себе, що фільм добрий, так і не зміг у це повірити. скажу прямо - я розчарований. звичайно, схлипування жіночої частини аудиторії свідчило про те, що він десь чимось чіпляє, я теж пустив сльозу з правого ока - мене завжди розчулюють сцени героїчної смерті, навіть у непевному фільмові. та картина викликала в мене стійке відчуття дисонансу як грою деяких головних акторів, нескладністю і непослідовністю сценарію, так і надмірним бажанням авторів упхнути всі трагічні події української історії, чи пак символи цих трагедій, від 1918 року по 1933, незалежно від їх доречності. та й намагання зробити на додачу з фільму агітку лише додає йому мінусів.
ну от скажіть як, як треба писати сценарій, щоб в одному епізодові спасати купу діточок від голоду, говорячи про смерть їхніх батьків від нього ж, а в наступному показати головного героя, який пізньої осені йде полем серед дозрілих соняхів? не гинули люди з голоду восени саме тому, що можна було з тих же соняхів насіння їсти. таке враження, що автори писали нарізно свої куски не синхронізуючи текст. я розумію, що одним махом хочеть зворушити і довести до сліз весь глядацький загал, "но зачєм же?!" - як казав пан цилюрник Голохвастов.
slipa_ol: (kid)
сьогодні річниця голодомору. річниця одного з неймовірних злочинів які вчинили комуністи за свою криваву історію. мій рід теж не обійшло стороною те горе. прабаба Катерина, яка виховувала мене бо в дитсадок я не ходив, розповідала як вони пережили голод 33-го, в місті Слов'янську, куди вони втекли спасаючи діда від арешту на шахти. в неї було четверо дітей: 3 дочки й найменший, трирічний, хлопчик Іван. розказувала що принесе, бувало, пригоршню соняшникового насіння й почина ділити по старшинству: старшому - більше, меншому - менше. так Ваня пух-пух, та й помер навесні. думали що й передостання шестирічна Христина помре, була пухла така що ніхто шансів їй не давав, але вона чудом дотягла до першої трави яка її й спасла.
slipa_ol: (spoon&kiddy)
в цей день, мій допитливий читачу, в далекому 732 році від РХ біля міста Пуатьє відбулася битва між військом франків, під орудою майордому (управителя королівського двору) Австразії (частини Франкського королівства) Карла Мартела, і бажаючими понаєхать до Франції арабами, під командуванням Абдур-Рахмана ібн Абдалаха (правителя Андалузії).
як показує історія, араби не особливо змінилися з тих часів у своїй поведінці: на новому місці вели себе шумно й галасливо, приставали до жіноцта, забирали все що бачили і взагалі творили всілякі непотребства. франки тоді ще не були зніженими любителями сиру брі і добрих вин, але були брутальними немитими чоловіками, тому ніхто з бажаючими мігрувати арабами ніякої соціальної політики не проводив і за права їхні не боровся. часи тоді були суворі: всіх бажаючих оселитись на своїй землі корінні мешканці намаглися якомога швидше випиляти.
арабів було багато, тому вони були сміливі і самовпевнені. по дорозі до Пуатьє вони віджати у аборигенів багато всілякого барахла включно з його власниками. Мартел був місцевим, добре знав свій район і скористався перевагами рельєфу зайнявши своєю піхотою лісистий пагорб. дана обставина позбавляла берберо-арабську важку кінноту її переваг на вікритій місцевості. спочатку війська вагались і довго грали в витрішки, але мусульманам це набридло раніше, оскільки наближалась зима, а холоду вони не любили. не придумавши нічого нового вони пришпорили своїх коників і поскакали боротись за своє щасливе мігранське майбутнє в стрімкій лобовій атаці. воювали вони вправно, але суворі франки воїнами були не менш вправними та ще й більш організованими, тому стійко тримали позицію і методично випилювали гарячих хлопців з Півдня. так обидві ватаги забавлялись певний час поки не пішов слушок, що розвідники франків грабують мусульманські обози. деякі воїни Аллаха були дуже чутливими до несправедливості і розвернувши коней почесали захищати чесно награбоване, інші ж, ті що були не в курсі, побачивши це подумали що прийшов абзац і пора валити поки є куди, тому теж розвернули коней і з гиком поскакали у напрямку нової історичної батьківщини. після цього, організоване за всіма правилами тодішнього ведення бою, змагання перетворилося на безладний відступ невдалих мігрантів і винищення не самих швидких серед них безжальними корінними. Абдур-Рахман ібн Абдалах намагався відстояти честь пацана і зупинити безладну втечу, або зробити з неї, принаймі, організований відступ, за що і поплатився власним життям бо ніхто не підтримай його шляхетний порив.
отак, завдяки героїчним зусиллям предків сьогоднішніх французів, колонізація Європи вихідцями з мусульмансього Сходу і Африки була відтермінована аж до кінця 20-го століття.
slipa_ol: (kid)
заглянув в історичний календарик і не зміг лишити без уваги того факту, що цього дня в стародавній історії сталося аж три знаменних битви, які або були вирішальними для однієї з сторін, або лишили по собі вагомий історичний слід.
отже, згідно хронометричого порядку, першою була битва при Херонеї у 338 році до РХ, де татко Сашка Македонського Пилип ІІ уконтрапупив збірну Афін і Фів, при чому сам Сашко неабияк посприяв цьому - саме атака і перемога крила під його командуванням переломила хід битви на користь македонян після багатогодинного безрезультативного випилювання гоплітами обох сторін один одного. наслідком цієї битви було те, що греки всерйоз і надовго потрапили під владу напівдиких, за їх твердженням, македонян. у цій битві особливо відзначився фіванський спецзагін бойових підорасів який ще називали "Священним", що не відступив і у повному складі був випиляний безсердечними македонянами. мужність представників нетрадиційної статевої орієнтації так вразила Пилипа що він, навіть, пустив скупу чоловічу сльозу від розчулення. звідси я роблю висновок що виродилось плем"я трубочистів з того часу.
наступна подія - моя улюблена. чому? тому що це один з рідкісних випадків коли гоноровим римлянам неілюзорно начистили пику, внаслідок чого вони стали ще сильнішими, парадокс, гг. так от, цього дня в 216 році до РХ відбулася битва при Каннах. не при французьких, на Лазуровому узбережжі, у якості промоушену до голівудського історичного блокбастеру, а на півдні Італії. отже переважаючі сили римлян зустрілись тут з військом одного з найяскравіших полководців в історії - Ганнібала.продовжити збагачувати свої знання з батальної історії )

Profile

slipa_ol: (Default)
slipa_ol

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16 171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 26/6/17 08:39

Expand Cut Tags

No cut tags