![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
навалю про Навального
я поганий блогер, але не настільки щоб пройти мимо Навального. аякже, зараз всі пишуть про вибори мера Москви, про протести, зародження якоїсь опозиції в Росії, чи то пак не зародження а становлення. отже напишу і я, для годиться, про Олексія Навального декілька рядків.
загалом мене, відверто, мало зачіпає що твориться в Росії. можна сказати що мені немає жодного діла, просто все що робиться там опосередковано зачіпає і Україну, аби не зачіпало інтерес до їхніх подій не відрізнявся б в мене від інтересу до Англії, чи Польщі. так от, незалежно від того чи є Навальний щирим борцем за щастя російського народу (можливе ж і таке припущення, правда ж?), проектом і ставленником Кремля (Путіна, Суркова чи Чебурашкіна), агентом ЦРУ (Мі6, Мосаду чи масонської ложі), я буду оцінювати його тільки з огляду на його слова й дії стосовно України. загалом я бажаю щастя й процвітання Росії, як і будь-якій іншій країні світу, головне щоб досягнення цих земних благ не відбувалося за рахунок моєї країни.
так от, оскільки дій Навальний по відношенню до України не провадив ніяких, крім, з його слів, відвідин тут якихось своїх родичів і поглинання сала й вареників, то лишаються тільки слова. а його слова, і слова його прибічників, не свідчать про те що світогляд цих опозиціонерів Кремля якось різниться від його хазяїнів кардинально, лише в якихось деталях. все старе, заяложене й сумне як пісня акина під акомпонемент двострунного комуза: ми брати, при чому ви менші, ми вас любимо і дамо грошей якщо ви визнаєте себе братами, якщо будете упиратись і говорити своєю придуманою в Австро-Угорщині мовою ми замість грошей дамо вам по печінці, заберемо Крим, Донбас й, хрен з ним, все включно по Збруч. про все це можна почитати як у блозі Олексія так і на сайтах його безпосередніх прибічників. отже для України що Навальний, що Недовальний, що Путін з Жириновським - одного поля хрен, всім хочеть імперій, вставанія с калєн, руского духу, а без нас в них це ніяк трапитись не може чомусь - самодостатність є слабким місцем у цих людей.
звідси висновок: поки ми не можемо впливати на події в сусідній державі і сприяти становленню на трон дружнього до нас Петрушки чи Голобородька, нам лишається тільки сподіватись що нас пронесе і наступний цар, прийшовши до влади, сублімує свої патріотично-імперіалістичні пориви в традиційну жагу накопичення, себто роспілінгу. або чекати коли монстр крякне і розвалиться на суб'єкти федерації, бо чекати на зміну свідомості росіян поки не варто.
загалом мене, відверто, мало зачіпає що твориться в Росії. можна сказати що мені немає жодного діла, просто все що робиться там опосередковано зачіпає і Україну, аби не зачіпало інтерес до їхніх подій не відрізнявся б в мене від інтересу до Англії, чи Польщі. так от, незалежно від того чи є Навальний щирим борцем за щастя російського народу (можливе ж і таке припущення, правда ж?), проектом і ставленником Кремля (Путіна, Суркова чи Чебурашкіна), агентом ЦРУ (Мі6, Мосаду чи масонської ложі), я буду оцінювати його тільки з огляду на його слова й дії стосовно України. загалом я бажаю щастя й процвітання Росії, як і будь-якій іншій країні світу, головне щоб досягнення цих земних благ не відбувалося за рахунок моєї країни.
так от, оскільки дій Навальний по відношенню до України не провадив ніяких, крім, з його слів, відвідин тут якихось своїх родичів і поглинання сала й вареників, то лишаються тільки слова. а його слова, і слова його прибічників, не свідчать про те що світогляд цих опозиціонерів Кремля якось різниться від його хазяїнів кардинально, лише в якихось деталях. все старе, заяложене й сумне як пісня акина під акомпонемент двострунного комуза: ми брати, при чому ви менші, ми вас любимо і дамо грошей якщо ви визнаєте себе братами, якщо будете упиратись і говорити своєю придуманою в Австро-Угорщині мовою ми замість грошей дамо вам по печінці, заберемо Крим, Донбас й, хрен з ним, все включно по Збруч. про все це можна почитати як у блозі Олексія так і на сайтах його безпосередніх прибічників. отже для України що Навальний, що Недовальний, що Путін з Жириновським - одного поля хрен, всім хочеть імперій, вставанія с калєн, руского духу, а без нас в них це ніяк трапитись не може чомусь - самодостатність є слабким місцем у цих людей.
звідси висновок: поки ми не можемо впливати на події в сусідній державі і сприяти становленню на трон дружнього до нас Петрушки чи Голобородька, нам лишається тільки сподіватись що нас пронесе і наступний цар, прийшовши до влади, сублімує свої патріотично-імперіалістичні пориви в традиційну жагу накопичення, себто роспілінгу. або чекати коли монстр крякне і розвалиться на суб'єкти федерації, бо чекати на зміну свідомості росіян поки не варто.
no subject
no subject
no subject
реально хароший російський лідер той шо вобщє не дума за україну.
хай навіть нас плута з руандою
no subject
no subject
no subject
- ой! пока меня небыло пусть бы меня даже побили! (с)
no subject
- Але ж він мене ся набив то набив! Але я потім його налаяв то налаяв!
- А він чув?
- Та де!
no subject