slipa_ol: (kid)
ні разу не набрав номер 565 бо маю чітке упередження стосовно функціонування інституцій нашої держави. як би нам не хотілось вони ще й досі старі й неефективні, це якщо не зважати на фактор корупції і відвертого злодійства, а мені дуже не хотілося б слати прокльони на голови чиновників і їхніх дітей бодай за півкопійки вкрадених ними з моїх 5 гривень. завжди допомагаю адресно. я не філантроп та й людина не надто щедра, але якщо вже комусь давати то треба знати, що гроші попадуть тому, кому справді вони й призначались. от чарівна пані [livejournal.com profile] mammamia007 лікує й допомагає людям з часів Майдану. зараз вона опікується нашими пораненими хлопцями і їм потрібна допомога тому ті хто хоче можуть допомогти адресно. звичайно людей, що потребують допомоги, зараз, нажаль, в Україні дуже багато, охопити всіх неможливо, але треба робити що можеш.
slipa_ol: (kid)
доповідаю: як вірний ленінець агент госдепу ходив всю неділю після роботи на майдан під обладміністрацією. перші три дні людей було побільше ніж остання два, але загальний настрій був незмінним. окрім світлих променів діареї, які посилав майдан з Запоріжжя Якунєвічу і Азірову, і побажань страшних анальних покарань бійцям "Беркуту" взагалі і міністру Захарченку зокрема, звучали слушні побажання опозиції не просрати почате. більшість присутніх були щирими і зацікавленими людьми, які прийшли виказати свою громадську позицію. запам"яталася бабуся на милицях яка так натхненно виступала і переживала з Україну, що просто аж мурашки йшли тілом. тема асоціації з Європою піднімалась, але головною була зміна влади і випилювання бандитів. де всім присутнім платили гроші за участь (за повідомленнями фімозників з форуму місцевого сайту zabor.zp.ua за участь платять від 50 до 150 грн.)? я цього прихованого місця не знайшов, знову клятий госдеп на мені зекономив. щодня відвантажували по декілька легковиків одягу і їжі в Київ. злегка напружував вільний мікрофон. хлопчина, який натхненно таврував ницу владу, при чому за словом "ница" я став безпомилково впізнавати його з заплющеними очима, але робив він це досить швидко і оперативно. інколи попадались поети, які відчували свій зоряний час і читали вірші, не скажу що всі були безталанні, але один дідусь так довго читав в четвер свою викривальну поему, що деяка частина майдану розбіглася, ті ж, що лишилися слізно молили припинити. пару разів виходили похмурі і суворі націоналісти які закликали вішати і різати москалів зробити Україну для українців, правда не уточнювали, що робити, наприклад з майже половиною населення міста що такими не є. ближче до кінця неділі все ж зрозуміли, що краще не відлякувати місцевих росіян перевіряючи їхню стрибучість.
під катом огляд сьогоднішніх подій )
slipa_ol: (Default)
Є такий фотограф-натураліст в жж - [livejournal.com profile] shpilenok. Це найбільше відкриття поточного року для мене в тирнетах. Мало того що неймовірні фото робить ще й як оповідач чудовий. Такий собі блог який можна читати всією сім'єю. Наразі він веде свій щоденник з Кроноцького заповідника. Ця тмутаракань знаходиться на краю Камчатки. Неймовірний за красою і величчю край. Отже хто хоче отримати купу позитиву і вражень можете заглянути до його щоденника.
Банальність буде говорити що чудова людина і цілісна як кристал але скажу - таке враження справляє. Займається улюбленою справою. Така людина може чесно вважати що не згаяв намарне відведений йому на землі час.
А світлини, побачені в тому журналі, одночасно з естетичною насолодою навіюють думки про якусь штучність, неповноцінність нашої метушливої дійсності.
slipa_ol: (Default)
от пройшовся трохи тирнетом і знайшов вірш Ліни Костенко.
його можна прочитати за бажання. )
чудовий вірш, щирий і пронизливий. і оці слова: "І так по крихті, крихті Україна іде з тобою, Боже мій, куди?!", дуже доречні. те покоління яке уособлювало ту Україну, нерозведену а споконвічну, вже майже вимерло.
slipa_ol: (Default)
Чомусь згадав сьогодні один епізод з мого армійського життя. Було це на початку 1995-го року. Я тільки-но прибув в навчальну бригаду ВВ в Золочеві вчитися на сержанта. Пробув там десь з місяць. Хто був в армії той зрозуміє які відчуття на початку служби в духа. Коротше, було важкувато і морально і фізично.Так здавалось, принаймі. Шлунок інколи намагався перетравити сам себе а спортмасові заходи після обіду були неабиякою розвагою. Листи я писав додому щонеділі, а може й частіше. І мені здавалось що таким чином я, як добрий син, турбуюсь про батьків і не даю їм приводу переживати. В листах я писав мало: про те що все добре, годують, одягають і т.п., нічого особливого. І от якось, наприкінці січня, з КПП дзвонять в роту і черговий мені говорить щоб я збирався - приїхав мій батько. Це було приємним здивуванням - я не чекав на це. І ще одна деталь, яка додасть більшого колориту нашій з батьком зустрічі: напередодні ми готувались до батальйонного розводу і, оскільки після першої стрижки під нуль ми вже встигли зарости, наказано було привести себе до ладу, і я зі своїм товаришем вночі в умивальнику мали перший перукарський досвід. Тупими ножицями ми приводили своє волосся до армійських норм. Процес захопливий - з там же успіхом можна було стригтися штик-ножами, а результат так взагалі був феєричним.
далі читати за бажанням )
slipa_ol: (Default)
Помер один з найулюбленіших моїх акторів. Його візитівка - "Брудні танці", але для мене він: "На гребенів хвилі" і "Привид". Я дивився ці фільми ще підлітком у тоді ще існуючому районному кінотеатрі "Космос". Світловолосий приязний і усміхнений романтик, хоч бандит, хоч привид, він викликав симпатію. В мене склався про нього стереотип як про висококласного професіонала, скромну і приязну людину віддану справі. Останні місяці його життя тільки підтвердили мої уявлення про цю людину. Патрік достойно жив і достойно помер залишивши по собі добрий спадок.

Profile

slipa_ol: (Default)
slipa_ol

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16 171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 24/10/17 11:11

Expand Cut Tags

No cut tags