The Бляха and The Муха

коли я дізнався, що почалася гуртова закупівля м'яса на антимадан то був впевнений, що якщо не всі тушки, то принаймі частина буде позбавлена значної частини заробітку у кращих традиціях. так і сталося, антимайданщики не отримало обіцяного і згадало про якісь свої права. от посилання на факт кричущого порушення прав тушок: http://society.lb.ua/life/2013/12/16/247622_zaporozhe_antimaydanovtsam.html, http://www.panoptikon.org/articles/48001-antimajjdanshhiki-vozvrashhajutsja-v-zaporozhe.html, http://zp.comments.ua/news/2013/12/16/103410.html. прямо дисонанс якийсь: людина продала своє право вирішувати, а потім обурюється що її позбавили права отримати гроші. коли ти торгуєш своїми правами безглуздо очікувати на їх дотримання покупцем. я не заперечую, що певна частина людей їздила на антимайдан не лише за гроші, а з ідейних, як вони собі їх розуміють, переконань. в такому разі просто блюзнірством є вимога заплатити їм за виконаний громадянський обов'язок. ) їдь собі мовчки й дякуй за дармову подорож і вдале співпадіння своїх і адмістративних інтересів.
з місцевих джерел надходить інформація про те, що обділені прихильники президента не обмежились зриванням стоп-кранів і розбиттям вікон в вагонах на знак протесту проти нехтування їхніх інтересів тупого кидка (мовою соціально близьких президенту осіб), вони вирішили влаштувати сидячу забастовку і відмовились покинути вагони. та замовників така поведінка ані разу не збентежила: вони відігнали вагони на запасні колії та й пішли собі звітувати відповідальним особам про виконану роботу.
не можу втриматись і не привести уривок з класика, про який нагадав мені kampfflieger:
Підарас Вєня (до Цицькіна). Давай гроші!
Цицькін. Залупу тобі, а не гроші! На! (Цицькін дає підарасу Вєні лузгана.)


Підарас Вєня плаче.

доповідаю: як вірний ленінець агент госдепу ходив всю неділю після роботи на майдан під обладміністрацією. перші три дні людей було побільше ніж остання два, але загальний настрій був незмінним. окрім світлих променів діареї, які посилав майдан з Запоріжжя Якунєвічу і Азірову, і побажань страшних анальних покарань бійцям "Беркуту" взагалі і міністру Захарченку зокрема, звучали слушні побажання опозиції не просрати почате. більшість присутніх були щирими і зацікавленими людьми, які прийшли виказати свою громадську позицію. запам"яталася бабуся на милицях яка так натхненно виступала і переживала з Україну, що просто аж мурашки йшли тілом. тема асоціації з Європою піднімалась, але головною була зміна влади і випилювання бандитів. де всім присутнім платили гроші за участь (за повідомленнями фімозників з форуму місцевого сайту zabor.zp.ua за участь платять від 50 до 150 грн.)? я цього прихованого місця не знайшов, знову клятий госдеп на мені зекономив. щодня відвантажували по декілька легковиків одягу і їжі в Київ. злегка напружував вільний мікрофон. хлопчина, який натхненно таврував ницу владу, при чому за словом "ница" я став безпомилково впізнавати його з заплющеними очима, але робив він це досить швидко і оперативно. інколи попадались поети, які відчували свій зоряний час і читали вірші, не скажу що всі були безталанні, але один дідусь так довго читав в четвер свою викривальну поему, що деяка частина майдану розбіглася, ті ж, що лишилися слізно молили припинити. пару разів виходили похмурі і суворі націоналісти які закликали вішати і різати москалів зробити Україну для українців, правда не уточнювали, що робити, наприклад з майже половиною населення міста що такими не є. ближче до кінця неділі все ж зрозуміли, що краще не відлякувати місцевих росіян перевіряючи їхню стрибучість.
( під катом огляд сьогоднішніх подій )

певна доля мізантропії в мені завжди присутня. але бувають випадки коли вона збільшується. і вони часті. бісить розбещеність, безвідповідальність, нахабство, хижацтво людей.
ось черговий привід трапився. є таке невелике містечко Вільнянськ, майже передмістя Запоріжжя. в тому містечку є парк, достатньо великий і достатньо занедбаний. знаходиться хвилинах в 10 ходьби від центру. декілька років тому там завелися білки. не знаю звідки і як але ще минулого року я на власні очі їх там бачив. розвелося їх там досить багато і стали вони чи не єдиною цікавинкою міста. люди їх підгодовували і білки ставились до людей достатньо терпимо: давали зблизька поспостерігати за собою і інколи навіть брали з рук їжу. дітвора туди бігала як у цирк. цього року їх не стало. взагалі. за розповідями місцевих їх методично вибили якісь хлопці. ще бачили як ішов дядько і ніс в руці за хвости цілий оберемок білок.
перше що хотілось зробити це знайти того дядька і бити до кривавих ригачок. але всіх бити здоров"я в не вистачить.