передісторія така: колись давно, за часів СРСР, на території Гуляйпільського району (батьківщина Махна Нестора Івановича, якщо хто не зна) було виявлено поклади руди. геологи бурили землю років 10 і розвідали що там магнетитові руди у супроводі чи не всієї таблиці Мендєлєєва, включно з домішками урану. свердловини законсервували і не згадували про них до початку нового тисячоліття. десь в році 2003 з'явилася така собі компанія ЗАТ(чи ВАТ) "Магнетит", з якої стирчали донецькі вуха, і вирішила викопати біля Гуляйполя чималеньку ямку, в цьому їй активно допомагали колишній очільник району Бірюков й обласна влада. виявилось що у деяких гуляйпільців є яйця і вони здатні щось зробити, а не сподіватись коли все розсмокчеться самостійно: громадська організація "Гуляйпільська громада" активно протидіяла намаганню підприємливого ЗАТ і його помічників збагатити організми гуляйпільців радіоактивними ізотопами а свої кишені мільйонами різноманітних грошей. тут в нагоді стали події кінця 2004-го року коли влада змінилась і лобісти розробок були усунені від керівництва. на деякий час про кар'єр не згадували, але в 2011 році, що симптоматично - після повернення до влади правильних пацанів, нізвідки виникло якесь ТОВ "Гуляйполе Айрон" з уставним капіталом в 1 тис. грн., представник канадської компанії «Forbes&Manhattam», так заявляли її представники, що збиралась завалити місцевих нечуваною кількістю небесної манни і інших неймовірних мильних бульбашок. але при розгляді питання на сесії Залізничної селищної ради (Залізничне - селище і залізнична стація в 5 км. від Гуляйполя на землях якого хотіли робити розробку) всі аргументи представників компанії були на рівні "сам дурак - стули пельку", що не переконало місцевих і вони не дали дозволу на розробку. аж ось буквально в кінці грудня, перед новим 2013 роком, запорізька облрада дала дозвіл на промислову розвідку надр черговому претенденту на цноту гуляйпільської землі: ВАТ «Гайчурський ГЗК».
отут, до речі, список обласних добродіїв, прямо чи опосередковано, зацікавлених у збільшенні кількості розкопаних чорноземів, при чому всі яскраво-червоні комуністи і біло-блакитні покращувачі проголосували одноголосно, правда, у опозиціонерів знайшлося лише дві людини з протилежною думкою. характерним є те що все знову робиться в авральному порядку, бо вже 26-го грудня аналогічну постанову прийняла і Гуляйпільська райрада. якщо запорізьких депутатів хоч якось зрозуміти можна: вони сподіваються що 100 кілометрів від райцентру до облцентру будуть достатніми щоб не відчути наслідки розробок, або ж покладаються на свій імунітет до промислових викидів що сформувався в них внаслідок проживання в Запоріжжі, то зрозуміти місцевих, чесно кажучи, важкувато, адже копати будуть, умовно кажучи, у них під вікнами. а промислова розвідка це такий невеличкий прототип справжнього видобутку.
( щоб не переобтяжувати стрічку висновки під катом )